17-18 січня їздили до Затопленої церкви, майже єдиної матеріальної згадки, що залишилась від села Гусинці. Саме село стало дном Канівського водосховища.
В Києві дороги були мокрі, їхати було якось не по-зимовому. Але тільки ми виїхали за місто... температура впала на кілька градусів і дорога перетворилась на суцільну ковзанку. Цікавими були перші кілометри по льоду. Перший в групі гальмує, падає, і далі за принципом доміно падають усі.
Досить швидко всі призвичаїлись до такої специфічної їзди, падінь стало значно менше.
На ночівлю влаштувались на мисливській базі "Кальне", в тепленькому затишному будиночку. Зігрілись, повечеряли і добре відпочили перед другим днем.
Вранці рушили до церкви. Особливе місце. Руїни чомусь вражають більше, за доглянуті архітектурні пам*ятки.. Широке плесо, численні строви, очерет.. Серед цих "плавнів" гола від штукатурки церква виглядає як міста ацтеків, зарослі джунглями..
Далі лісами та пустельними піщаними масивами рушили на Переяслав-Хмельницький.
Фотозвіт ТУТ
Нитка маршруту: Київ(М Славутич) – Кийлів – Гусинці – Переяслав-Хмельницький.
Поїздка стартує від метро Славутич в м. Києві. До Кийлова асфальт в перемішку з бетонкою. Далі, до Гусинців лісом та мальовничим берегом Дніпра. В основному ґрунтовка, місцями піски. На ночівлю зупиняємось в мисливському будиночку, там є пічка, але потрібно мати з собою спальники. Зранку їдемо до затопленого храму затопленого села Гусинці. Дивимось церкву, Зміїний острів, насолоджуємось краєвидами Канівського водосховища.Їдемо в Переяслав-Хмельницький. Дивимось місто Переяслав-Хмельницький та тамтешній Музей народної архітектури та побуту. Відправка додому з станції Переяславська на електричці..
ФОТО з попередньої поїздки ТУТ
УМОВИ УЧАСТІ І ДЕТАЛІ ПОЇЗДКИ ТУТ: www.svitzaochi.com/page_41_velotour_zato
19 січня на Водохреща відбулась велоекскурсія до затопленого храму на Дніпрі.
Стартували з метро Славутич, проїхавши дачні участки виїхали на дамбу, що захищає лівий берег Дніпра від остаточного затоплення.
Вразила кількість рибалок, що не бояться сидіти цілий день на льоду, паркуючи свої авто прямо біля лунок!
Їзда по дамбі дає можливісь весь час дивитись на водосховище, але трохи заважав їхати вітер, що сильно дме з плеса.
За Кійловий їхали піщаними дорогами вздовж Дніпра, так і опинились біля останньої хати, що лишилась від колись великого, а тепер підводного, села Гусинці. Майже навпроти хати посеред річки видно Лису гору - піщаний курган, що стоїть на осторі посеред Дніпра і має висоту 124 м над рівнем моря. Трохи далі у воді видно руїни Покровської церкви. Оскільки лід має сантиметрів 30 у товщину, можна підїхати до самого храму. З води він виглядає вражаюче. В середині частково збереглись фрески. але ще років десять без догляду - може і їх нестати..
Спочатку планували продовжити марщрут в бік полігону Піщаний і далі в Переяслав-Хмельницький. Але окільки поїздка була одноденна, довелось швиденько крутити педалі лісом в бік Борисполя, куди ми дістались вже в 22 годині.
Трохи фоток тут
Profile
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif)
svitzaochi- svitzaochi
- Велотуризм в Україні
Syndicate
